- осиротілий
- -а, -е.1) Дієприкм. акт. мин. ч. до осиротіти. || у знач. прикм.2) у знач. прикм., перен. Який став безлюдним, пустим; опустілий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
осиротілий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
осиротілість — лості, ж. Стан за знач. осиротілий 2) … Український тлумачний словник
осиротіло — Присл. до осиротілий 2) … Український тлумачний словник
безматерній — безма/тірній, я, є, заст. Який не має матері; осиротілий … Український тлумачний словник